Голодомор 1932-1933 років

   У суботу по всій Україні відзначали річницю Голодомору 1932-1933 років.

   Разом зі всією Україною в скорботі схилили свої голови і жителі с. Ганнусівка. Вшанування пам"яті жертв голодомору розпочалось панахидою в храмі Різдва Пресвятої Богородиці.

   Після богослужіння відбулась піша хода до символу пям"яті жертв голодомору 32-33 років, де відбулась молитва за душі невинно убієнних.

   З відомих на наш час документів (зокрема^[9]) випливає висновок про свідому організацію керівництвом Радянської Росії (рос. Советской России, пізніше — СССР) винищення голодом саме українців. Голод організовувався на всіх їх етнічних землях, а не лише в межах УРСР. Організаційні дії та відкритий грабунок селян з застосуванням війська були розпочаті не пізніше 1920 року, з часу, коли Україна була, як зараз відверто пишуть, — «завоевана Красной армией в 1920»^[10]. І першими організаторами і керівниками цих дій були В. Ульянов і Л. Бронштейн.

   Щоб дати означення масовому голоду 1930-х років, очевидці і дослідники використовували різні назви. Роберт Конквест назвав свою книгу «Жнива скорботи». Семен Старів назвав свої спогади «Страта голодом». Широко вживалося поняття «штучний голод», а також «навмисно організований голод».

   Цей безпрецедентний злочин сталінської тоталітарної системи проти українського народу нині визнали більшість країн світу. Конфіскацію продовольства комуністичний режим застосував, як зброю масового знищення населення. 

    В цей день по всіх містах і селах кожен свідомий громадянин запалив свічку.

  

   Голодомо́р 1932—1933 років — масовий, навмисно зорганізований радянською владою голод 1932—1933 років, що призвів до багатомільйоних людських втрат у сільській місцевості на території Української СРР (землі сучасної України за винятком семи західних областей, Криму і Південної Бессарабії, які тоді не входили до УСРР) та Кубані, переважну більшість населення якої становили українці. Викликаний свідомими і цілеспрямованими заходами вищого керівництва Радянського Союзу і Української СРР на чолі зі Сталіним, розрахованими на придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян.

    У дослідженнях Джеймса Мейса та Роберта Конквеста автори доводять, що Голодомор відповідає загальноприйнятому визначенню геноциду. 24 країни офіційно визнали Голодомор геноцидом українського народу.

Території, населені українцями у 1918—1920 роках. Матеріали Паризької мирної конференції

   Відповідно до соціологічного опитування, проведеного 2010 року, 60% громадян України вважають Голодомор геноцидом. 2003 року Український парламент назвав, а 2006 — офіційно визнав Голодомор геноцидом українського народу. 2010 року судовим розглядом завершилася кримінальна справа за фактом здійснення злочину геноциду. Винними суд визнав сім вищих керівників СРСР та УСРР, і констатував, що за даними науково-демографічної експертизи загальна кількість людських втрат від Голодомору складає 3 мільйони 941 тисяча осіб.

Території з найбільшою втратою населення внаслідок голодомору

   Також за даними слідства було визначено, що втрати українців у частині ненароджених становлять 6 мільйонів 122 тисячі осіб. 

Шпальта, присвячена Голодомору в американській газеті "Chicago's American"

    На Заході про факт Голодомору стало широко відомо 29 березня 1933 року, коли валлійський журналіст Ґарес Річард Воон Джоунз опублікував свій відомий репортаж про існування Великого Голоду в Україні у 1932-1933 роках. Цей репортаж був надрукований у багатьох газетах включно з «Manchester Guardian» та «New York Evening Post».

    Офіційне вшанування пам'яті жертв Голодомору, в тому числі, визнання його геноцидом українського народу, розпочалося за ініціативи української діаспори у США та Канаді. Так, починаючи з 1983 року, в столиці канадської провінції Альберта місті Едмонтоні, в мерії міста щорічно проводиться відзначення річниці Голодомору (джерело - uk.wikipedia.org).

Стара військова карта

   Знайшов в неті стару військову карту військ армії США 1953 року. Цікава карта - квадрат NM 35-7. Хто найшвидше знайде с. Ганнусівка :).

На карті назва села звучить як Ганушовці.

    Біля Ганнусівки розташоване с. Побережжя. На той час біля Побережжя було с. Бранівка, тепер це територія одного села.
    Згідно з картою Ганнусвка розміщена від Станіславу (м. Івано-Франківськ) на відстані 14 км.

Хто має старіші карти - повідомте будь-ласка, буду дуже вдячний.

Із 20-ю річницею Незалежності України!!!

Шановні односельчани!!!

     Щиро вітаю Вас  із 20-ю річницею Незалежності України – найбільшим національним святом нашого народу!

     Здобуття Україною незалежності відкрило шлях до розбудови самостійної духовної і заможної держави, про яку мріяли багато поколінь наших предків.

    Тож нехай у цей великий день об’єднає нас спільна радість, любов до рідного краю та небайдужість до його майбутнього.

    Бажаю Вам міцного здоров’я, щастя миру, добробуту, родинного тепла і затишку. Нехай щедра українська земля дарує Вам сили та натхнення для здійснення найзаповітніших мрій і сподівань, а всі Ваші благородні вчинки будуть спрямовані на розвиток та зміцнення України!

Зі святом Вас!

Слава Україні!

  З повагою,

  Сільський голова

  Марія Паркулаб.

Фотозвіт святкування Дня Незалежності України

Жити хочуть всі - тільки кожен живе як вміє :)

Не маю бажання обідити когось і применшити його віру, але ж так не можна... я був шокований... невже такі люди в Бога не вірують? Тоді нам простим парафіянам що робити... судіть самі...
http://www.youtube.com/watch?v=1qUprGMRzSI&feature=player_embedded

РЕАБІЛІТОВАНІ ІСТОРІЄЮ. НА СВІТАНКУ ВІДРОДЖЕННЯ

РЕАБІЛІТОВАНІ ІСТОРІЄЮ.

Це ж треба мати сатанинський намір,

Чаїть в собі невиліковний сказ,

Щоб тяжко так знущатися над нами

Та ще й у всьому звинуватить нас.

Ліна Костенко

        У вересні 1939 року прийшли до нас наші визволителі. Вони скоро почали знущатись над місцевими жителями й у всьому звинувачували їх. Багатьох мешканців звинувачували у різних провинах, заарештовували і судили на різні терміни.

        В Ганнусівці було заарештовано й засуджено 14 чоловік.

        1. Варта Михайло Домінікович, 1913 р.н., освіта початкова, селянин. Заарештований 01.08.1947 р. Звинувачення: збирав продукти для УПА. Засуджений на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Реабілітований 08.09.1994 року.

        2. Вовк Григорій Миколайович, українець, освіта початкова, селянин, заарештований 28.12.1939 р. Звинувачення: агітував проти радянської влади. Засуджений на 5 років позбавлення волі. Реабілітований 18.02.1992 року.

        3. Дутко Григорій Іванович, 1912 р., освіта початкова. Проживав нелегально. Заарештований 17.06.1945 р. Звинувачення: вояк УПА (сотня Нестеренка, боївка Чорноти, псевдо Явір. 10.08.45 р.). Засуджений на 20 років позбавлення волі. Реабілітований 25.02.1992 року.

        4. Дутко Ольга Григорівна, 1925 року, освіта початкова, заарештована 19.02.1948 р. Звинувачення: зв'язкова УПА. 27.03.1948 р. засуджена на 10 років позбавлення волі. Реабілітована 13.12.1991 року.

        5. Дутко Остап Дмитрович, 1907 р., освіта початкова, заарештований 24.08.1944 року. Звинувачення: член ОУН, псевдо Сокіл, станичний ОУН, засуджений на 10 років позбавлення волі. Реабілітований 22.04.1992 року.

        6. Козакевич Петро Савович, 1910 р. н, освіта початкова, заарештований 06.01.1951 року. Звинувачення: передав воякам УПА три центнери пшениці. 13.02.1951 р. засуджений на 25 років позбавлення волі. Реабілітований 12.08.1991 року.

        7. Плугатор Степан Савич, 1896 р., малописьменний, заарештований 25.08.1947 року. Звинувачення: збирав продукти для УПА, 23.10.1947 р. засуджений на 10 років. Реабілітований 16.07.1992 року.

        8. Паркулаб Анастасія Миколаївна, 1920 р. н., освіта початкова. Звинувачення: збирала продукти для УПА. 25.06.1946 р. засуджена на 10 років позбавлення волі. Реабілітована 08.07.1991  року.

        9. Регей Михайло Романович, 1898 р., малописьменний, заарештований 29.11.1946 року. Засуджений 29.04.1947 р. на 10 років позбавлення волі. Реабілітований 16.07.1992 року.

        10. Черепаха Василь Федорович, 1912 р. освіта початкова, селянин, заарештований

12.08.1944   р. Звинувачення: член ОУН, псевдо Сірий, збирав продукти для УПА. 22.01.1945 року засуджений на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Реабілітований 22.04.1992   р.

        11. Черепаха Григорій Михайлович, 1922 р. н. Освіта неповна середня, столяр, заарештований 12.08.1944 р. Звинувачення: член ОУН, псевдо "Кавалер", збирав продукти для УПА. 22.01.1945 р. засуджений на 10 років. Реабілітований 22.04.1992 року.

        12. Черепаха Марія Василівна, 1922 р.н., освіта початкова, заарештована 21.03.1946 р. Звинувачення: збирала продукти для УПА. 21.06.1946 р. засуджена на 10 р. з конфіскацією майна. Реабілітована 08.07.1991 року.

        13. Черепаха Михайло Васильович, 1925 р. н. Освіта початкова, заарештований

12.06.1945   р. Звинувачення: вояк УПА (сотня Чорноти, псевдо Чайка). 10.08.1945 р. асуджений на 20 років позбавлення волі. Реабілітований 25.02.1992 року.

        14. Шевчук Федір Прокопович, 1913 р., освіта початкова, проживав нелегально. Заарештований 17.06.1945р. Звинувачення: вояк УПА (Сотня Нестеренка, боївка Чорноти, псевдо - Березак). 10.08.1945 року засуджений на 20 років позбавлення волі. Реабілітований 25.02.1992 року.

НА СВІТАНКУ ВІДРОДЖЕННЯ

        Після публікації в "Літературній Україні" проекту Статуту Народного Руху України за перебудову в Ганнусівці створюється 28 квітня 1989 року один з найперших на Прикарпатті осередок НРУ. Установчі збори відбулися на Поберезькому заводі пресових агрегатів за ініціативою Богдана Костинюка і Віктора Школьного.

        Спочатку осередок діяв підпільно, під прикриттям офіційно зареєстрованого осередку товариства української мови імені Т. Шевченка. Перші його кроки були такі: проведення мітингів, відзначення річниці Чорнобильської трагедії, розпуск комсомольської організації. Але вже після першого мітингу в обласному центрі, організованого Івано-Франківською філією Української Гельсінської спілки на Зелені свята почалося переслідування і залякування членів НРУ. Однак діяльність робітничого осередку виходить за межі заводу, і в липні цього року утворюється сільський Ганнусівський осередок НРУ. Його керівником обрано апаратника Іван-Франківського заводу ТОС Тараса Черепаху.

        Після цього обидва осередки спільно готувалися до першого мітингу в селі. Треба було розвіяти фальшивий міф про те, що політичні заворушення в Західній Україні - це справа окремих екстремістів. Для отримання дозволу на проведення мітингу підібрали актуальну тему "Через демократичні вибори - до правової держави". 8 жовтня 1989 року національні прапори прикрасили село. Зміст виступів зводився до заклику селян побороти віковий страх і відкрито виступити за незалежність України. Ще більше несподіваним для місцевої і районної парт- номенклатури був похід учасників мітингу на могилу вояків УПА. Про цей мітинг на другий день повідомило закордонне радіо "Свобода" та 17 жовтня 1989 р. інформувала нью-йоркська газета.

        На мітингу було прийнято важливі рішення, які завдяки активістам Руху, зокрема Володимиру Гарасим'юку, були виконані: відновлено греко-католицьку церкву, громадою заново збудовано каплицю на Лисій горі, село відзначило 555-річчя свого існування. Художній керівник передчасно помер. Громада гідно оцінила його вплив на пробудження національної свідомості: для увічнення пам'яті свого земляка встановила меморіальний знак на будинку, де він жив, та назвала вулицю його іменем.

        В 1989 році в Тисменицькому районі було створено не мало осередків НРУ. Виникла необхідність координації дій - наближалися вибори. Саме тому представники Руху сіл Ганнусівка, Підлужжя, Підпечари - Тарас Черепаха, Віктор Школьний, Василь Дмитрів, Василь Артус - домовилися про скликання зборів представників усіх осередків району. Такі збори відбулися в грудні у Підлужжі. Було присутніх близько ЗО делегатів із різних сіл. Вони й започаткували районну організацію, хоча офіційно установчі збори відбулися після виборів - 8 квітня 1990 року.

        Члени місцевого рухівського осередку брали участь у розкопках та перезахороненнях жертв сталінських репресій, у живому ланцюзі єднання в День Злуки. Однак попереду серйозне випробування - перші демократичні вибори. На Поберезькому заводі, незважаючи на шалений опір компартійної адміністрації, трудовий колектив за ініціативою місцевого осередку НРУ висуває кандидатом у депутати до Верховної Ради колишнього дисидента Богдана Ребрика, до районної ради Тараса Черепаху. Вони й стали депутатами першого демократичного скликання.

        Ганнусівський осередок НРУ поповнюється новими членами, його діяльність висвітлюється на "Віснику Руху", встановленому в центрі села. Більшість членів цього осередку були спостерігачами на виборах під час підрахунку голосів, завдяки чому комуністичний партноменклатурі не вдалося сфальсифікувати результати голосування.

В листопаді 2004 р. на помаранчеву революцію до Києва на підтримку Віктора Ющенка їздили Корпан Галина і її дочка Христина Трушик, Любомир Вовчук, Ігор Сковронський, Любомир Цап, о.Роман Зеленський, Михайло Сеньків, Володимир Козалевич, Богдан Паркулаб та його син Роман.

        У квітні 2005 року в селі було створено і зареєстровано осередок "Народний союз Наша Україна", який очолила Марія Паркулаб. На сьогоднішній день він налічує 23 члени, вони надають відчутну допомогу в соціально-економічному розвитку села.

Фото вставка 

Статистика перегляду блогу.

Кількість переглядів блогу від моменту створення.

Дуже вдячний постійним читачам. Удачі Вам, творчого натхнення, міцного здоров"я. 

Потоп

Погода навіяла неприємні спогади... Потоп, який відбувся 2008 року... Не дай Боже більше такого...

Проект на всеукраїнський конкурс

(коротка інформація про Ганнусівку з проекту. Проект подано на всеукраїнський конкурс проектів, надіємось на перемогу).

Ганнусівка – мальовниче село під горою на Івано-франківщині, розташоване за 18 км. від обласного центру та на відстані 16 км. від районного центру. Історія с. Ганнусівка налічує більше п’яти з половиною століть. Перша згадка про с. Ганнусівка датується 1437 роком (http://gannusivka.blogspot.com/).

На території Ганнусівської сільської ради діє лікарська амбулаторія, хлібопекарня, будинок культури, п’ять торгових точки. Духовний розвиток жителів села забезпечують три церкви.

Село Ганнусівка знаходиться в унікальному географічному місці під горою між річками Дністер та Ворона в 18-ти км. від м. Івано-Франківськ. Історія с. Ганнусівка налічує більше 570 років. На даний час населення с. Ганнусівка складає 1298 осіб (365 дворів), серед яких дітей дошкільного віку 89 осіб, школярів 159 осіб, молодь віком від 18-ти до 35-ти років - 349 осіб.

На початку першої половини минулого століття в с. Ганнусівка збудовано будинок культури, який був зведений виключно силами жителів села. З того часу в будинку культури регулярно проводяться різні культурно-масові заходи, які спрямовані на підвищення культурного рівня жителів села та збереження і передачі національних і місцевих традиції майбутнім поколінням.

  

Будинок культури с. Ганнусівка

Культурне життя сільських громад не можливе без існування закладів культури, в яких відбувається надбання, збереження та передача поколінням народних традицій. На даний час вони стають центрами дозвілля та відпочинку для молоді сіл. В будинку культури с. Ганнусівка до визначних дат в історії села та української історії постійно відбуваються різного роду культурно-масові заходи за участі місцевого жіночого хору «Ганнусівчанка», чоловічого молодіжного хору «Мрія» та драмгуртка. Особливо гучні оплески на свою адресу чують і молоді артисти дошкільного віку, без виступу яких практично не відбувається жоден концерт. Вже стають традиційними щорічні вечорниці, на яких відбувається передача традицій через покоління.

Джерелом знань та підняття рівня освіченості жителів с. Ганнусівка та навколишніх сіл є також сільська бібліотека, яка розміщена в будівлі будинку культури та налічує більше 400 постійних користувачів.

Великий внесок в збереженість культурного осередку та підтримання будівлі будинку культури роблять жителі села та сільська рада с. Ганнусівка. Незважаючи на скрутні часи та важкий матеріальний стан, вдалось здійснити власними силами зовнішній ремонт будівлі будинку культури, віднайти позабюджетні кошти на встановлення енергозберігаючих вікон, перекриття даху бляхою, зведено огорожу навколо будинку культури. Одним з основних завдань громади та місцевої влади на даний час є забезпечення збереженості та підтримання належного технічного стану будівлі будинку культури, яка зважаючи на свій вік потребує постійного оновлення.

Культурно масові заходи в будинку культури с. Ганнусівка відбуваються круглорічно. Враховуючи специфіку життя в сільській місцевості, в основному такі заходи проходять у вечірній час. Тому забезпечення комфортних умов перебування відвідувачів під час культурно-масових заходів, проведення репетицій хору та драмгуртка, праці обслуговуючого персоналу, особливо в осінньо-зимовий період,  в селі є актуальним завданням.

... і знову перемога!!!

   Минулих вихідних відбувся футбольний поєдинок між збірними командами с. Ганнусівка та с. Стриганці. Приємно повідомити про виграш команди с. Ганнусівка. Ще більше потішив рахунок - 11:1 - команда молодих та 4:0 - дорослі. ВІТАЄМО!!!!!!!

Футбольне свято

Футбольне свято в Ганнусівці.

Хоча святкувати не було що - команда молодих програла, дорослі ледь не програли. Проте гра була цікава і напружена.

... і коротке відео...

Будем вболівати за наших. Перемоги Вам хлопці!