пʼятницю, 6 грудня 2013 р.

ГАННУСІВКА за ЄС!!!

Був на ЄВРОмайдані!!! Мав честь!!!
 Ми насправді Європа, ми більше ніж Європа!!! Такої згуртованості і прагнення до перемоги я не бачив. Люди стоять за Україну, за незалежність за краще майбутнє, стоять мирно і не вірте тим хто говорить, що вони проплачені! Купити можна 1000 ну 5000 людей, але не 100 тис.
В день робота, а в вечері на майдан. В мене потяг на 18:50. Ледве вийшов з майдану - люди масово йшли в сторону "йолки"! Відчував себе зрадником, але душею радів, радів аж волосся дибки ставало і не поміщалось в шапці від побаченого - МИ ЄВРОПА! СЛАВА УКРАЇНІ - ГЕРОЯМ СЛАВА!
До цього мав сумніви "постоять, та й розійдуться" - зізнаюсь, було таке... Зараз не вірю в поразку - РАЗОМ І ДО КІНЦЯ!!!

І суб"єктивні враження:
- ніякої організації, не маю на увазі українців, звичайних людей таких як я - ні опозицію, краще "опозиція",
- ніякого реального плану дій від "..3....",
- ніякої підтримки зі сторони "..3..." - ну ми ж вам (свідомо з маленької написав) платимо гроші - так стійте біля нас, мітингуйте, а не обідайте десь в "МАФІЇ" (для ти хто не знає - крута забігайлівка в Києві);
- банальні відмазки опозиції збиратись і стояти та поодиноко пікетувати то кабмін то МВС, та відеокліпи які крутять на майдан, і які про гаранта вже всі в ютубі бачили - ну ми вже це переросли...
- в мене, чесно, склалось враження, що "..3..." торгується колуарно, хто більше дасть проти теперішньої влади і "підгодоввують" українців закликами то за відставку (перед цим не домовившись) то за імпічмент (не поговоривши в дюті-фрі з гарантом, який на валізах до Китаю)
- зрештою - це не опозиція, а маріонетки, які годуються з тих же, хотів сказати кишень, але це не кишені а валізи, і виконують волю "руки" що годує. Вони були створені для поділу наших голосів, голосів тих хто "проти" і вони свою функцію виконали, гроші відпрацювали.
- перший заклик "Євромайдан без політиків" - на мою думку був переможнішим.
Проте я наскільки був вражений силою та мужністю людей на майдані, що все інше неважливо. Якщо б не годинник над майданом - поїзд поїхав би без мене, може і було б на краще.
Укрзалізниця не дала можливості повною мірою насолодитись спогадами про Євромайдан і повернула мене до реальності.
 Мало в купе не прокричав "БАНДУ ГЕТЬ"!!! ГАННУСІВКА ЗА ЄС!!!

  

понеділок, 2 грудня 2013 р.

Ганнусівка за євроінтеграцію!!!

Депутати сільської ради с. Ганнусівка в повному складі також були присутніми.
На площі перед приміщенням Івано-Франківської облдержадміністрації розпочалася спільна сесія всіх рад Івано-Франківської області.







Цього терпіти більше немає сил!!! Нас поставили на коліна, проігнуввали наше майбутє, побили нашу мрію!!! "Моя хата з краю" - більше не проеде!!! Геть таку владу!!!

с. Ганнусівка. Церква.

Фото В. Бакуса. 2001 р.
http://dnistrove.narod.ru/Halych/Nimshyn.html
Всім привіт! Пише адмін інтернет-архіву "Деревяні Церкви Галичини" - http://decerkva.org.ua/ Прохання уточнити таку інформацію: ось тут - http://dnistrove.narod.ru/Halych/Nimshyn.html пише "с. Ганнусівка, Церква. Фото 2001 р.". Чи справді дана церква існувала в селі, якщо так тоді що і коли з нею сталося? Якщо вона не з Ганнусівки то звідки? Наперед дякую!
Привіт!!! Це ця сама церква - наша гордість. Нещодавно вона була реставрована і збережена для нащадків. http://gannusivka.blogspot.com/2013/07/blog-post.html

пʼятницю, 23 серпня 2013 р.

З ДНЕМ НЕЗАЛЕЖНОСТІ!!!


Щиро вітаю усіх з Днем Незалежності! Хай віра в світле майбутнє нашої молодої незалежної держави надає Вам наснаги і хай буде мир у Ваших сім'ях! 

Україна - це ми і якщо не поважатимемо нашої незалежності, хто ж тоді поважатиме нас...

четвер, 15 серпня 2013 р.

ДЕНЬ СЕЛА У ГАННУСІВЦІ

11 серпня 2013 року у с. Ганнусівка відбулися святкові заходи з нагоди 576-ї річниці від дня першої писемної згадки про село та 1025-ліття хрещення Київської Русі.
Розпочалося свято із Божественної літургії у церкві Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ, яку відслужив місцевий парох, отець Роман Залеський.
Концерт духовної пісні «Хай святиться ім’я Господнє», який проходив на місцевому стадіоні, став символом справжнього міжконфесійного єднання, оскільки серед його учасників – хорові колективи різних конфесій: церкви Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ с. Ганнусівка (регент – секретар Ганнусівської сільської ради Василь Регей), громади євангельських християн-баптистів с. Ганнусівка (регент – Віталій Баб’як), церкви Святого Архистратига Михаїла УГКЦ с. Колодіївка (регент – Ігор Сукенник), церкви Пресвятої Богородиці УГКЦ с. Милування, церкви Пресвятої Діви Марії УГКЦ с. Підлужжя (регенти – Дарія Веляник і Ганна Шрейдер), громади євангельських християн-баптистів с. Побережжя (регент – бухгалтер Ганнусівської сільської ради Ольга Регей).
Чудовими вокальними номерами потішили гостей свята квартет Народного дому с-ща Єзупіль (Роман Недоступ, Геннадій Парипа, Елеонора Сковронська, керівник – Наталія Вовчук), учасники народної самодіяльності с. Добровляни – Юрій Штанько і Пінхат Агарунов, а також юні ганнусівські таланти.
Вітаючи ганнусівчан зі святом заступник голови районної державної адміністрації Олег Мельник презентував підбірку літератури для сільської бібліотеки.
Привітав громаду села зі святом й депутат районної ради Ігор Рибіцький, який разом із заступником керівника виконавчого апарату районної ради Михайлом Короликом активно підтримують місцеву футбольну команду (комплект форми для гравців, реєстрація команди).  
Розділили святковий настрій з сільською головою Ганнусівки Марією Паркулаб її колеги по Асоціації сільських та селищних рад Тисменицького району, сільські голови сіл Добровляни – Ярослав Якубів, Колодївка – Юрій Веркалець, Милування – Марія Татарин, Підлужжя – Надія Бурачок, Сілець – Богдан Богач.
Підтримку в організації святкових заходів з нагоди Дня села та 1025-ліття хрещення Київської Русі надали депутат районної ради, голова спостережної ради ПАТ «Поберезький завод пресових агрегатів» Мирослав Білецький, підприємці та жителі с. Ганнусівка – Оксана Баб’як, Михайло Парипа, Роман Черепаха, Володимир Рибіцький, Богдан Шевчук, Володимир Лотоцький, молоді сільські активісти (координатор – Богдан Вовчук), громадська організація «Ганнусівська асоціація розвитку території» (голова – Надія Козакевич).
  
Довідково:
Ганнусівська громада бере активну участь у реалізації суспільно корисних проектів. Зокрема, минулого року при підтримці партнерів успішно реалізовано два проекти розвитку місцевого самоврядування (всеукраїнський – «Зберігаючи енергію – зберігаємо культуру», обласний – «Енергоефективними кроками до 575-ї річниці села»), завдяки чому було відремонтовано сільський будинок культури.

У 2013 році почалася реалізація проекту «Запровадження системи роздільного збирання твердих побутових відходів як ефективний механізм співпраці громади і влади», фінансування якого здійснюватиметься за кошти Всеукраїнського конкурсу проектів та програм розвитку місцевого самоврядування.



четвер, 1 серпня 2013 р.

Ганнусівка крокує далі

    Минулого року Ганнусівська сільська рада при підтримці партнерів успішно реалізувала два проекти розвитку місцевого самоврядування (один всеукраїнський, а інший – обласний), завдяки чому було відремонтовано сільський будинок культури. Вочевидь, торішній успіх нітрохи не заспокоїв, а навпаки, окрилив місцеву владу, бо того ж таки 2012-го року Ганнусівська сільська рада подала новий проект на Всеукраїнський конкурс проектів та програм розвитку місцевого самоврядування і вдруге поспіль стала переможцем.
   Відтак, у 2013 р. в цьому селі належить реалізувати проект «Запровадження системи роздільного збирання твердих побутових відходів як ефективний механізм співпраці громади і влади». 14 липня в сільському будинку культури — наочному прикладі ефективності залучення ресурсів та вирішення локальних проблем шляхом здійснення інвестиційних проектів — відбулася презентація нового проекту для громади села. Відкриваючи захід, сільський голова Марія Паркулаб якраз зауважила, що ремонтом закладу культури «ми підтвердили давню істину: з кожного по нитці — бідному сорочка».
  «Бідному» в тому сенсі, що з бюджету села, на території якого немає великих виробничих чи комерційних структур, нізащо би не вдалося «викроїти» достатнє фінансування для ремонту. Разом з тим, наголошує пані Марія, новий проект у певному сенсі значно складніший, бо розходиться не лише на виконанні якихось робіт чи придбанні продукції, а й на зміні ментальності населення.
   Детальніше про заплановані заходи і те, що вже вдалося зробити, розповіла керівник проекту, радник голови Тисменицької районної ради Галина Гільтайчук. За кошти загальною сумою 148 тис. грн. (у тому числі 100 тис. грн. з держбюджету, від Фонду сприяння місцевого самоврядування України) передбачається обладнати в селі сім майданчиків для збору сміття, придбати для них 21 контейнер. У проекті значна роль відводиться громаді. На даний час іде формування громадської Екологічної варти, видано буклет «Сортуючи сміття — зберігаємо природу», готується конкурс серед учнівської молоді на тему «Чисте довкілля».
   Роздільне збирання сміття — це актуально. Але що далі? Припустимо, у Ганнусівці люди чемно скидають побутові відходи по ящиках (окремо скло, папір, пластик), а пункт призначення то один — полігон у Рибному. Роздільне збирання передбачає, що наступною стадією має бути переробка відповідної сировини. Заступник керівника виконавчого апарату Тисменицької райради Михайло Королик та голова районної Асоціації селищних та сільських головів, старолисецький голова Анатолій Лущак поділилися з ганнусівською громадою враженнями від побаченого у Польщі, де активно впроваджуються стандарти Євросоюзу, зокрема стосовно повної переробки відходів замість «складування», як це досі відбувається в Україні.
   Упродовж останніх років у Тисменицькому районі запрацювало кілька проектів щодо утилізації ТПВ. Зокрема, ще у 2008 році райрада та п’ять приміських сільських рад виграли проект «Розробка та впровадження інноваційного механізму системи роздільного збирання та вивозу сміття в Тисменицькому районі». Придбано техніку та обладнання, але ж переробних заводів нема, приймальні пункти той вид пластику беруть, той не беруть…

 Але час не стоїть на місці, нагромадження сміття в селах та містах загрожує безпеці життєдіяльності людини, відтак крок за кроком ми мусимо впроваджувати новітні методики. У Ганнусівці уже почали. У презентації крім мешканців села взяли участь заступник голови Тисменицької РДА Олег Мельник, депутат районної ради Ігор Рибіцький, сільські голови кількох сусідніх сіл, підприємці, що виступають партнерами Ганнусівської сільскої ради у впровадженні проекту. Громада сподівається на те, що кошти держбюджету, оті сто тисяч, надійдуть своєчасно.
Володимир Заник
Gannusivka, solid waste, separate collection of waste, recycling and waste disposal, garbage disposal, national design competition

вівторок, 16 липня 2013 р.

Івана Купала в Ганнусівці

Цікаво відзначається свято Івана Купала в с. Ганнусівка. Івана Купала – це день літнього сонцевороту, що збігається з християнським святом Різдва Святого Пророка Предтечі і Хрестителя Господнього Іоана, яке святкується 7-липня. Це свято в Ганнусівці про­ходить на горі біля каплиці та кринички. Це та криничка, яка колись і тепер напуває. Сонце сходить – у криниці золоті коси полоще, а колись напевне, до цієї кринички приходили язичники вдосвіта перед Купайлом сонцеві вклонитися та й дивилися, як купається воно у великій воді Дністровій.
 Пізніше тут християни збиралися, відправи були, воду з кринички брали недугу лікували. У народі говориться, що на Івана Купала сонце купається, а дівчата шукають собі пари. В цей день дівчата плели вінки, клали собі на голову, а потім кидали на воду (існує між жіноцтвом звичай ворожити про своє майбутнє). Якщо віночок поплив за течією швидко вийде заміж, а ко­трий зачепився за щось, то заміжжя відкладається. Часом віночок розсипався на воді, це знак, що дівчина невірної вдачі. Іноді віночок тоне – це знак, або (дівчина) вона, або милий згине.
 З початку 90-их років у Ганнусівці свято починається біля церкви. Тут збираються жителі села та гості з інших сіл. Потім колона людей направляється на гору, яка стала місцем відпочинку. В новозбудованій просторій каплиці відбувається Богослу­жіння. Після Богослужіння на приспособлене місце виходить церковний хор, який виконує ряд духовних пісень. Члени Марій­ської дружини декламують вірші, співають пісні. Майже кожного року на свято Івана Купала прибувають Марійські дружини з Побережжя, Івано-Франківська. Цілу ніч відбувається нічиє чування.
 Каплиця Різдва св. Івана Христителя на горі була побудована в минулому XIX сторіччі, а може, й раніше. Вона була обса­джена акаціями. Багато їх з часом повсихало. Лише одна з них дожила до наших днів. Але вона недовго була одинокою. В кінці сімдесятих років гора була засаджена різними деревами.
 Біля каплиці є джерело-криничка. Вода цього джерела вважається цілющою. Старожили вважають, що люди знали про цілющі властиво води з «поганських» дохристиянських часів і йшли сюди в день літнього сонцестояння, яке співпадає з святом Купала, що уже в християнській традиції поєдналося з празником Різдва Івана Христителя. Напередодні свята вечором в ка­пличці відбувалося Богослужіння. Після нього люди брали освячену воду і використовували її як цілющу для лікування різних хвороб, а особливо очей. За воду вони кидали в криничку монети. Під час очищення джерела зустрічались в ньому монети різ­них часів австрійські, польські, російські.
 В часи першої світової війни на горі проходила лінія оборони. Один мадяр, котрий керував обороною, наказав копати рови для захисту, і джерело біля каплиці було прикидане землею. Повернувшись після закінчення війни додому, він дізнався, що в його дитини хворі очі. Лікарі не могли встановити діагноз хвороби. Йому приснився сон, в якому говорилось, що треба очистити ту криничку, яку він наказав засипати і промити очі водою з цього джерела. Він спеціально приїжджав у село й своїми руками очищав джерело. Набрав води і повіз додому.
 В середині п’ятдесятих років каплицю розібрали. А ось вже на початку 1989 р. котрась із жінок подала ідею про від­новлення каплички на горі. Тоді Михайло Олексійович Шевчук та Григорій Михайлович Черепаха пішли на гору і розчистили майданчик, де була стара капличка. Іван Васильович Паркулаб зробив хрест, його закопали там, де мала була каплиця. Відбулось Богослужіння.
 В березні 1990 року почалось будівництво каплиці. Будівництво йшло швидким темпом, з великим ентузіазмом. Сприяв цьому голова сільської Ради Михайло Миколайович Регей. Велику допомогу при будівництві каплиці надавав і колгосп «Теплич­ний» (голова Володимир Васильович Кабан, заступник Михайло Григорович Шиндак). На будівництво безплатно виділявся транспорт, цегла. Богдан Михайлович Нагнибіда дав бетонний розчин для фундаменту. Возили цеглу, розчин та інші будівельні матеріали шофери Михайло Іванович Соколюк і Григорій Остапович Паркулаб.
 Мурували каплицю Сенюк Григорій Михайло­вич, Парипа Михайло Миколайович, Шевчук Михайло Олексійович, Перегінець Григорій Степанович. Штукатурили каплицю Черепаха Михайло Григорович, Гудима Іван Васильович, Мокляк Іван Миколайович, Регей Анастасія Яківна. Світло провів Парипа Іван Григорович. Залізні двері робили Парипа Зеновій Павлович і Паркулаб Михайло Миколайович. Хрест на каплицю і дзвіницю зробив Шевчук Михайло Миколайович. Верх робили Соколюк Степан Михайлович, Вовк Іван Васильович.
 Багато праці при інших допоміжних роботах та впорядкуванні території біля каплиці та очищенні кринички доклали Вовк Микола Сте­панович, Федоришин Роман Федорович, Гарасим’юк Володимир Васильович та інші.
 6 липня 1990 року каплиця, в якій може розміститися до 50людей, була освячена о. Іваном Петрівим. При відкритті каплиці були присутні не тільки жителі Ганнусівки, а й гості з навколишніх сіл. Церковний хор виконав декілька церковних пі­сень, діти декламували вірші на духовну тематику, співали пісні.
 Кожного року 6 липня в каплиці відбувався Богослужіння, піс­ля освячується вода в криниці, і присутні спрагло п’ють цілющу водицю з господнього джерела. Потім на пристосованій сцені проходять виступи церковного хору, марійської дружини, відбуваються ігри біля вогнища.

 В кінці липня, 27 числа 1996 року, над каплицею з’явилось знамення – якісь геометричні фігури, які яскраво світились і змінювали свою фору. Бачили це видіння зранку на світанку Шевчук Катерина Миколаївна та Парипа Юлія Михайлівна. А по­тім це явище повторювалось ще декілька разів у вівторок, четвер. Через кілька хвилин після появи воно зникало.

 Свято продовжується до ранку. Заздалегідь хлопці збирають велику купу хмизу. Запалюється вогнище. Його спостері­гають жителя Побережжя, Маринополя, Стриганців. Біля вогнища проводяться різні ігри. Непомітно спадає глибока північ, догоряє вогнище.

 Дівчата спускають на воду заготовлені віночки. Під горою в’ється річка Ворона.
Нарешті вогонь погасає. Схо­дить сонце. Люди розходяться по домівках, освятившись новими враженнями. Призабуті традиції оживають, відновлюються.
Interestingly holiday celebrated Ivana Kupala with. Hannusivka. Ivan Kupala - a day of the summer solstice, coinciding with the Christian holiday of Christmas Holy Prophet Forerunner and Baptist John, which is celebrated on 7th July. This festival is held in Hannusivtsi on the hill near the chapel and the pit. This is the fountain that now and then watered. The sun rises - the golden tresses rinse well, and once perhaps this pit came before dawn pagan worship Kupaylom sun, and watched as it swims in a large water Dnistrova.